Львів справедливо обурений справою Марії Нескородько – жінки, яка роками існувала під чужим ім’ям і діяла на шкоду Україні. Цей випадок вражає тим, що вже на самому початку судового процесу виникають питання про впливовість осіб, які прагнуть допомогти росіянці уникнути покарання. Львів’яни, які відстоюють справедливість, чекають на рішення апеляційного суду. Саме він має вирішити долю Марії Нескородько, визнаної винною у порушенні українського законодавства.

Подвійне життя Марії Нескородько

Марія Нескородько, уродженка Санкт-Петербурга, вже з 2015 року проживала в Україні під ім’ям Катерини Чепракової, видаючи себе за доньку львів’янина Сергія Чепракова. Однак ця історія була повністю спростована, коли стало відомо, що Чепраков не мав до Марії ніякого родинного відношення. Чепраков і Нескородько і справді мали близькі стосунки, адже були коханцями. І саме під цим ім’ям росіянка змогла отримати можливість жити в Україні протягом тривалого часу без зайвих питань і перевірок.

Її реальний батько, Сергій Миколайович Нескородько, був ще одним яскравим представником російської еміграції до Львова. Переїхавши сюди, він змінив своє прізвище на Дерінг – мабуть, заради більшої «благозвучності». Проте його рідний брат, Миколай, мав кримінальне минуле, пов’язане з підробкою автозапчастин. Це лише додає ще більше запитань щодо справжніх намірів родини.

Чому Марія Нескородько приїхала до Львова?

Поїздка Марії Нескородько до Львова в 2015 році не виглядала випадковістю. Точний час її приїзду співпав із тим моментом, коли Україна переживала складний період: анексія Криму, війна на Донбасі, політичні зміни після Революції Гідності. Для багатьох це могло бути сигналом, що за приїздом росіянки можуть стояти зовсім інші причини, аніж просте бажання «возз’єднатися з родиною». Особливо, якщо жодних справжніх родичів у неї в місті Лева і не існує.

За допомогою власного розслідування журналістам вдалося з’ясувати, що Марія та її так званий батько вели закритий спосіб життя, намагаючись уникати зайвої уваги. Їхні поїздки по місту, схоже, не були звичайними переміщеннями, а мали характер збору інформації. Тож яку інформацію збирала Марія та для кого? На це дійсно варто звернути увагу не лише журналістам, а й нашим спецслужбам.

Покарання чи вплив? Судова тяганина з Марією Нескородько

З початку 2025 року справу Марії Нескородько вже було розглянуто судом, і Львівський суд визнав її винною у порушенні міграційного законодавства. Незважаючи на це, вона подала апеляцію, і тепер розпочалася нова стадія процесу. Наразі Восьмий апеляційний адмінсуд розглядатиме її справу.

Тут варто зауважити, що Марія намагається використати всі можливі зв’язки для того, щоб уникнути депортації. Її захист здійснює адвокат Орест Миколайчук – політична фігура з неабияким бекграундом. Ще в 2015 році він балотувався до Львівської міської ради від Блоку Петра Порошенка і зараз працює в місцевій раді як член партії «Європейська Солідарність».

Журналісти звертають увагу і на те, хто оплачував дорогі адвокатські послуги. Нескородько офіційно не працює, і відомо, що вона перебуває на утриманні фіктивного батька. Проте, за інформацією з кількох джерел, фінансування йшло з інших джерел. Зокрема, це Сергій Гальченко, військовий дезертир, який став популярним у проросійських ЗМІ після того, як відмовився виконувати накази та здати зброю. Його позиція і зв’язки з проросійськими активістами викликають серйозні підозри щодо цілей цієї фінансової підтримки.

Чи буде справедливе покарання?

Справа Марії Нескородько є важливим тестом для української судової системи. Чи вдасться розкрити корупційні зв’язки та впливовість осіб, які намагаються підтримати росіянку? Якщо суд винесе м’який вирок, це може стати сигналом для інших агентів країни-агресора, що в Україні можна діяти безкарно.

Громадськість повинна вимагати максимального покарання для таких осіб, адже це питання безпеки країни. Поширюйте інформацію, підвищуйте обізнаність і не давайте їм шансу уникнути відповідальності!